Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава.
· Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому,сім'ї, дитячого садка, міста).
· Почуття власної гідності як представників свого народу.
· Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей.
· Формування духовно-моральних взаємин.
· Формування любові до культурного спадку свого народу.
· Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Базовий компонент дошкільної освіти як державний стандарт визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов'язками громадян України.
Згідно з Концепцією дошкільного виховання, програмою передбачено розвиток у дітей національної культури, що є внеском у загальнолюдські надбання демократичності, гуманізму, совісті, честі, гідності, громадянськості; виховання дітей на історичному минулому, що формує у них патріотизм та інтернаціоналізм.
Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, у якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, якою є природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим вони прославили рідну країну і весь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни, любити, знати й поважати рідну мову
Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахування специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей.
Важливим аспектом патріотичного виховання є залучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.
Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.
Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями взаємопов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як впитися, як ходити на гостину та ін.).
Сьогоденна ситуація мовленнєвого середовища в дошкільному закладі не ідеальна. Тому потрібно створити відповідне розвивальне середовище для підвищення інтересу дітей до життя українського народу, до його історії та культури, до природи України шляхом активізації художньо-мовленнєвої діяльності, як у повсякденному житті, так і спеціальних заняттях залучати дітей до рідної мови, ознайомлювати їх з народними традиціями, виховувати до них повагу.
Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом Вони не закладені у генах, не є природною якістю, а формуються цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з молодим поколінням.