Про необхідність музичної освіти для батьків

Музикотерапія

Музикотерапія (музична терапія) — це застосування музики та її музичних елементів (звуку, ритму, мелодії та гармонії) кваліфікованим музикотерапевтом у роботі з одним пацієнтом чи їх групою з метою сприяння й активізації комунікативних процесів, утворення соціальних взаємозв'язків, здатності до навчання, рухливості, вираження емоцій, організованості та інших терапевтичних цілей, покликаних задовольнити фізичні, емоційні, розумові, соціальні та пізнавальні потреби пацієнта. Музикотерапія має за мету розвиток потенційних якостей чи відновлення функцій особи шляхом досягнення нею вищого ступеня внутри- чи міжособистісної інтеграції й, відповідно, вищої якості життя. Музикотерапія може бути засобом профілактики, реабілітації чи лікування.

Нині музикотерапія як оздоровча дисципліна є поширеною в усьому світі. Освіту за цією спеціальністю можна здобути у країнах Європи ,Азії та Океанії й американського континенту

Термін «музикотерапія» має греко-латинське походження і в перекладі означає «зцілення музикою». Існує багато визначень поняття «музикотерапія». Значна частина вчених вважають музикотерапію допоміжним засобом психотерапії, засобом специфічної підготовки пацієнтів до використання складних терапевтичних методів. Інші автори визначають музикотерапію як:

— системне використання музики для лікування фізіологічних і психосоціальних аспектів хвороби або розладів;

— засіб реабілітації, профілактики, підвищення резервних можливостей організму;

— засіб оптимізації творчих сил і педагогічно-виховної роботи;

— одну з новітніх психотехнік, покликану забезпечити ефективне функціонування людини в суспільстві, гармонізувати її психічне життя.

Музикотерапія в цілому розвивається як інтегративна дисципліна на стику нейрофізіології психології рефлексології музичної психології музикознавства та інших наук. Музична терапія все більше стверджується в статусі універсальної виховної системи, здатної оптимізувати процес особистісного розвитку людини в складних умовах сучасного суспільного життя.

Проте стародавні традиції і досвід згодом були загублені. Лише з ХIХ століття починається відродження музико-терапевтичної практики.

У другій половині XX століття інтерес до музичної терапії і механізму її впливу істотно зріс. Зрослий технічні можливості в дослідженні фізіологічних реакцій, що виникають в організмі в процесі музичного сприйняття. Було показано, що музика активно впливає на функції всіх життєво важливих фізіологічних систем, інтенсивність різних фізіологічних процесів дихання та серцево-судинну систему кровообіг, призводить навіть до певних гормональним та біохімічним змінам.

До теперішнього часу музична терапія набула поширення в усьому світі і з середини ХХ століття розвивається як окрема індустрія. Швидкому поширенню музичної терапії сприяє системна криза медичної допомоги, загальний негативний соціальний фон. Експерименти ведуться у кількох напрямках: вплив окремих музичних інструментів на живі організми, вплив музики великих геніїв людства, індивідуальне вплив окремих творів композиторів, вплив на організм людини традиційних народних напрямків в музиці, а також сучасних напрямків, перинатальна музикотерапія.

Музика – це “вітаміни” для дітей

Благодійні звуки формують міцне здоров’я та розвивають здібності малюків.Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов’язані з нестачею в їхньому житті добро-творчих звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.

Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів, цюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.

Батьки рідко надають значення таким “дрібницям”. Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати нервову систему чи збуджувати, прискорювати роботу серця та дихання чи уповільнювати, підвищувати артеріальний тиск чи нормалізувати, спазмувати м’язи чи розслаблювати, підвищувати рівень ендорфінну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

Сила музики безмежна. Вона і розвиває, і стимулює розумову діяльність, і виховує естетичний смак, а ще лікує і допомагає зрозуміти себе. З впливом музики на організм дитини та можливостями її використання на заняттях і в повсякденні.

Здоров’я дітей, його охорона, зміцнення та відновлення — одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу. Використання музики як терапевтичного засобу в оздоровчій роботі з дітьми допомагає істотно оптимізувати цей процес. Але для цього необхідна певна підготовка вихователя.

Педагог має знати:

♦ види оздоровчої роботи з дітьми з використанням музики;

♦ основні характеристики музики та їхній вплив на психофізіологію людини (дитини) в різних сферах її діяльності.

Педагог має вміти:

♦ складати аудіопрограми з урахуванням цілющої психофізіологічної дії музики;

♦ оптимально поєднувати різні види оздоровчої роботи протягом дня;

♦ уважно реагувати на зміни, що відбуваються у поведінці дітей під час залучення їх до різних видів оздоровчої діяльності.

На людину заспокійливо діють такі характеристики музики:

♦ середній діапазон гучності звучання;

♦ середні за висотою регістри (дуже низькі й дуже високі звуки здебільшого збуджують);

♦ спокійні мелодійні поєднання;

♦ спокійні ритми.

Безумовно, твір може не містити якоїсь із цих характеристик, проте поданий їх перелік дає змогу хоча б орієнтовно контролювати добір творів за силою їхньої дії.

Музикотерапія для дітей

Сеанси дитячої музикотерапії можуть бути як індивідуальними, так і груповими. Зазвичай при першій зустрічі музикотерапевт у співпраці з дитиною визначає цілі, яких передбачається досягнути протягом курсу терапії. Музикотерапія є дієвим засобом розв'язання таких проблем у дітей, як проблеми міжособистісного спілкування, уваги, мотивації та поведінки. У кімнатах для проведення сеансів терапії має бути представлене широке різноманіття музичних інструментів з різних країн світу. Бажано, щоб інструменти були барвистими, а матеріали, з яких вони виготовлені, вирізнялися своєю текстурою, проте найважливішим чинником вибору залишається висока якість їхнього виготовлення і точність настроювання. Оскільки за своїми віковими та індивідуальними особливостями не всі діти однаково здатні впоратися з інструментом, то кожен інструмент неодмінно має бути підлаштований під дитину, яка на ньому гратиме. Врахування усіх цих моментів дозволить підвищити ефективність терапії, зробити враження від неї більш яскравими, а результат — успішним.

Стимулюючий та оздоровчий вплив музики.

Музика є своєрідним маяком нашого настрою, джерелом наших емоцій та почуттів, яка відзначається могутнім стимулюючим і оздоровчим впливом.

Сприйняття музики – це складний психічний процес. Музика виступає як засіб для того, щоб відволікти людину від думок, що її турбують, а також як засіб заспокоєння і навіть лікування. Велике значення відіграє музика як засіб боротьби з перевтомою.

Використання певної музики допомагає виконувати напружену розумову роботу, залишаючись водночас розслабленим і сконцентрованим. Музика може задавати певний ритм перед початком роботи, настроювати на відпочинок.

Лікувано- профілактиктичний вплив музики на організм дитини

Музика впливає на:

- рецептори шкіри,

- кровяний тиск,

- серцевий ритм та пульс,

- температуру тіла,

- травлення,

- енергоінформаційний потенціал організму,

- може покращити пам'ять та здатність до навчання,

- знижує стрес,

- знижує м’язове напруження та покращує координацію рухів,

- використувується в акушерстві та гінекології.

Не меншою силою впливу, ніж ритм, володіє музична інтонація. Музика використовує первинні голосові реакції – плач, сміх, крик. При виборі музичних творів необхідно враховувати психологічні властивості нервової системи дітей.

В напруженій ситуації напрям змін діяльності дитини із «сильною» та «слабою» нервовою системою виявились протилежними. Приємна музика покращує діяльність «сильних». У «слабких» же навпаки приємна музика викликає підсилення нервово-психічної напруги.

Музика захоплює своїм ритмічним строєм, активно стимулює і регулює рух людського тіла. Танець тренує серцево-судинну, нервову системи. Танцетерапія підвищує психоемоційний стан дитини.

Музика в навчанні і праці, так же як і під час відпочинку, може заспокоїти, розвеселити, надихнути. Володіючи великою силою психологічної дії, вона може дати спокій і рух, легкість і важкість, викликати різні емоційні враження.

Крім того, музика володіє стимулюючою дією на настрій і емоції, дозволяючи підтримувати спортивний дух і тим самим довгостроково впливаючи на фітнес-досягнення.

Наприклад, французький актор Жерар Депардьє позбувся заїкання за 3 місяці, щодня слухаючи за порадою лікаря музику Моцарта.

Бразильські вчені провели експеримент, в якому взяли участь 60 пацієнтів, що страждали різними порушеннями зору. Половина учасників готувалися до дослідження зору під музику Моцарта. Інші чекали початку тестування в повній тиші. Пацієнти, що чекали початку тесту під музику Моцарта, краще фокусували зір і впоралися із завданням значно швидше, ніж ті, хто готувався до тестування в тиші.

У кожному музичному інструменті відтворення звуку відбувається за рахунок його джерела( звуку).

Наш голос може бути не тільки музичним інструментом музичної сили, а й одним з найдоступнішим звукових ліків з чудовим засобом зцілення.

Розуміння природи голосу, знання ефекту звуків, які він генерує, є наукою не тільки зцілення, а і самопізнання.

Відкриття і звільнення голосу сприятливо діє на фізичне здоров’я. Розумовий і емоційний стан, зовнішній вигляд, соціально впевненість і мистецтво спілкування.

Голос має не тільки терапевтичні, а й діагностичні властивості. Ознаки здорового голосу - різносторонність, чутливість, теплота і чистота тону. Здоровий голос володіє достатком життєвої енергії, здатності долати труднощі.

Страх перед дорослішанням емоційними потребами і відповідальністю дорослого життя виявляється в дитячому голосі і дитячій артикуляції, здатних зберегтися і в зрілому віці. Хрипкий, переривистий голос « маленької дівчинки»- характеристика жіночого кокетування, так само як і лаконічні глибокі тони відповідного чоловічного еквівалента.

Українська народна пісня має значні резерви музико-профілактичного впливу, котрі використовуються в практиці роботи с дітьми в умовах навчального закладу, але ще не достатньо і не систематично.

Українська народна пісня вражає своєю різноманітністю:

- обрядові пісні( колядки, щедрівки, веснянки, трудові, ігрові, хороводні, весільні пісні), замовляння, дитячі пісні;

- балади та історичні музично - поетичні твори;

- жартівливі та сатиричні пісні.

Саме народна пісня, особливо в живому виконанні, а ще краще у власному викликає у дітей сильні емоції і відповідно впливає на їх психічний стан. Можна стверджувати, що дитячий організм і психіка швидко реагують на звучання народної пісні та українських класичних творів, основаних на народних пісенно-танцювальних інтонаціях, що пояснюється нашою генетичною пам’яттю, бо цей музичний матеріал є справжнім художнім оберегом нашої історії та традиції.

Музикотерапія – це система психосоматичної регуляції функції організму людини, це наука практична, яка тісно пов’язана з практичною діяльністю психологів, медиків, музикознавців, вчителів.