ГЛОСАРІЙ

Андрогінність (лат. andro – чоловік та gyn – жінка) – одночасне поєднання високо розвиненої фемінінності та маскулінності в одній людині незалежно від її статі. Тобто це сполучення в індивіді маскулінних і фемінінних рис, тобто поєднання в одній людині чоловічого та жіночого начал. Андрогінність не є протиставленням жіночності та мужності. Вона є втіленням їх інтеграції, поєднання. Андрогінність в людині незалежно від її статі передбачає різнобарвність її рольової поведінки та високих соціально адаптивних здібностей. Спостереження засвідчили, що висока андрогінність властива обдарованим людям Андрогінна особистість вбирає в себе все краще з обох статевих ролей.

Ґендер – це соціальна категорія, що визначає всю сукупність властивостей, які відрізняють людей залежно від статі; являє собою комплекс соматичних, репродуктивних, соціокультурних і поведінкових характеристик, які забезпечують індивіду особистий, соціокультурний і правовий статус чоловіка або жінки у процесі ґендерної соціалізації.

Ґендерний аналіз – процес оцінки різного впливу на чоловіків і жінок існуючих чи пропонованих програм, законодавства, державного політичного курсу в усіх сферах життя соціуму і держави. Ґендерний аналіз передбачає також збір якісної інформації і розуміння ґендерних тенденцій в економіці і суспільстві, використання цих знань для виявлення потенційних проблем і пошуку шляхів їх вирішення.

Ґендерна диференціація – процес, у якому біологічні розходження між чоловіками й жінками наділяються соціальним значенням та уживаються як засоби соціальної класифікації.

Ґендерна дискримінація (сексизм) – дії, спрямовані на звуження прав і свобод, обмеження у можливостях людей однієї зі статей або будь-якої з їх вікових та інших груп (ґендерна дискримінація може бути у відкритій і прихованій формах).

Ґендерна ідентичність – аспект самосвідомості особистості, який пов’язаний з усвідомленням і сприйняттям людиною себе як представника певної статі.

Ґендерна компетентність особистості – знання, вміння, навички, що зумовлюють взаємодію з особами різної статі на засадах ґендерної рівності, опосередковані їх індивідуально-психологічними ґендерними характеристиками (маскулінність / фемінінність, ґендерна ідентичність, ґендерна роль, ґендерні установки та стереотипи), які проявляються у повсякденній життєдіяльності, спілкуванні та поведінці з особами різної статі.

Ґендерна компетентність працівників психологічної служби зумовлена специфікою їхньої професійної діяльності та містить сукупність мотивів, знань, умінь та особистісних якостей працівників, які сприяють запровадженню ґендерної рівності в діяльність закладу освіти.

Ґендерна культура – сукупність статеворольових цінностей у суспільних відносинах і відповідних до них нормативів поведінки, потреб, інтересів і форм діяльності. Зумовлена суспільним устроєм, національними шлюбно-сімейними звичаями і традиціями, релігійними віруваннями.

Ґендерна нерівність – соціальний устрій, за якого соціальні позиції чоловіків і жінок суттєво відрізняються.

Ґендерна рівність – це рівність чоловіка і жінки перед законом у прояві всіх своїх соціальних сил, можливість вільного вибору ними форм соціальної активності свободи самовираження, самоутвердження відповідно до власних ґендерних інтересів і потреб. Ґендерна рівність означає відсутність диференціації діяльності, статусів, прав та обов’язків індивідів залежно від їх статевої належності, рівноправну участь жінок і чоловіків у прийнятті рішень для забезпечення стабільного розвитку суспільства, підтримку особистості у реалізації своїх людських прав, доступі до ресурсів та результатів розвитку, а також у здійсненні контролю над ними незалежно від статі.

Ґендерна рівноправність – це рівне ставлення та оцінювання суспільством подібностей та відмінностей між жінкою та чоловіком і розрізнення ролей, які вони відіграють.

Ґендерна роль – різновид соціальної ролі, обумовленої диференціацією людей в суспільстві за ознакою статі.

Ґендерна соціалізація – процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для нього суспільством від народження, в залежності від того, чоловіком чи жінкою вона народилась.

Ґендерний підхід в управлінні освітнім закладом – це комплекс заходів, спрямованих на розроблення та прийняття управлінських рішень щодо організації навчально-виховного процесу, ділової та управлінської взаємодії; їх реалізацію та контроль на засадах гендерної рівності.

Ґендерні стереотипи – спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насичені, ціннісно означені полярні за знаком оцінки, жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення.

Ґендерні установки – суб’єктна готовність до статевих типових форм та моделям поведінки, прагнення до виконання ролей, якого чекають від індивіда відповідної статі.

Дискримінація – це порушення прав людини, заборонене цілою низкою обов’язкових для виконання документів в області прав людини. Термін «дискримінація» має точне визначення і стале значення в міжнародному праві. Комітет ООН з прав людини – незалежний експертний орган, що спостерігає за виконанням Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права, – роз’яснив, що в пакті цей термін включає: «будь-яку відмінність, виключення, обмеження або перевагу, за ознакою раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних або інших поглядів, національного або соціального походження, майнового положення, народження або іншої обставини, і яка має на меті або як наслідок, знищення або применшення визнання, використання або здійснення всіма особами, на рівних можливостях, всіх прав і свобод».

Маскулінність (фемінінність) – нормативні уявлення про соматичні, психічні і поведінкові властивості, які є характерними для чоловіків (жінок).

Психологічна готовність до професійної діяльності, як результат психологічної підготовки, являє собою складне багатоаспектне особистісне утворення, що містить комплекс знань, умінь, навичок, мотивів та особистісних якостей, які забезпечують ефективну професійну діяльність.

Психологічна підготовка до діяльності – процес формування психологічної готовності до продуктивної участі в ній, який розглядають через ряд етапів (інформаційно-смисловий, діагностичний, корекційнорозвивальний), які забезпечують становлення та розвиток психологічної грамотності, психологічної компетентності, психологічної культури особистості.

Психологічний супровід навчально-виховного процесу на засадах ґендерної рівності – діяльність психолога, яка спрямована на створення комплексної системи клініко-психологічних, психолого-педагогічних і психотерапевтичних умов, що сприяють повноцінному розвитку та навчанню особистості в конкретному освітньому середовищі на засадах ґендерної рівності.

Стать – це біологічна категорія, що визначає анатомо-фізіологічні особливості чоловіків і жінок, пов’язані, насамперед, з репродуктивною функцією.

Тренінг ґендерний – метод групового навчання з використанням прийомів педагогіки, психології, логіки, аналізу, за допомогою яких формується усвідомлення ґендерної ідентичності та оволодіння формами ґендерно-культурної поведінки.

Формула здорової ґендерної реалізації: кожна людина має свої переваги незалежно від статі і мусить їх реалізувати, не прагнучи підмінити собою особу іншої статі або стати нею, щоб здобути схвалення оточуючих відповідно до їх ґендерних установок і стереотипів.