Карантин без нудьги: домашній кінотеатр, створення коміксів і спортзал в гаражі

Карантинні дні Маші й її молодшого 7-річного брата Микити проходять в сонячній та творчій атмосфері їхньої київської квартири серед фарб, фломастерів, картин і фотографій.

Мама дітей, дизайнер інтерфейсів Саша Павлова розповідає, що дефіциту спілкування у брата і сестри немає, завдяки їхній тісній дружбі. «Але все одно вони прямо розквітають, коли бачать друзів під час трансляцій уроків в Zoom», - додає вона.Найважчим на карантині для сім'ї Павлових виявилося всидіти вдома під час теплих весняних днів, які вони зазвичай проводили за прогулянками.Про існування пандемії батьки розповіли Маші та Микиті як дорослим - не лякаючи їх і не приховуючи важливої ​​інформації. «Я зробила акцент на тому, що небезпечно стати переносником вірусу. Пояснила, що чим менше людей на вулиці, і з чим меншою кількістю людей ми контактуємо, тим швидше це закінчиться», - розповідає дизайнерка і мама з Києва.Для самої Саші карантин став фізичним і моральним навантаженням. Кожен день їй потрібно виконувати свою роботу, організовувати включення дітей на уроки та тренування на різних онлайн платформах, годувати їх і перевіряти завдання.

Але в той же час вона вважає, що для дітей самоізоляція приносить позитивні звички: організованість і технічні навички.

Саша зізнається, що любов до коміксів у Маші та Микити з'явилася від неї. Бо сама дизайнерка вже давно малює скетчі з кумедними ситуаціями зі свого життя. «Напевно, це природний процес, що вони почали малювати теж», - розповідає вона, додаючи, що особливо творчість захопила старшу дочку.

Коли самоізоляція закінчиться, для Маші цей період запам'ятається не як рутинний домашній арешт, а як час, коли вона завела свій YouTube-канал і відправила домашнього кота в пригоди по яскравим сторінкам скетчбуку.

Андрій. Спортзал в гаражі і фора на шляху до мети

Те, що ззовні виглядає як звичайний гараж для машини, вже другий місяць приховує за зеленими воротами баскетбольний майданчик. Прибравши сміття, вимивши підлогу, застеливши покриття і повісивши кільце старшокласник Андрій Киркач зі Слов'янська перетворив порожній сімейні гараж в місце своїх щоденних тренувань.«З початку карантину я почав займатися кожен день в гаражі по кілька годин. Набивати контроль м'яча, робити удари сильніше і швидше», - розповідає Андрій про те, як замінив свою участь в іграх шкільної баскетбольної команди.До дотримання карантину старшокласник поставився дуже серйозно, скоротивши число своїх контактів і відвідувань громадських місць до мінімуму.

продовження: https://www.unicef.org/ukraine/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97/%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BD%D1%83%D0%B4%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%96%D0%B9-%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80-%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B2-%D1%96-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B7%D0%B0%D0%BB-%D0%B2-%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B6%D1%96