Правило «перших трьох хвилин», яке потрібно знати всім батькам

Правило «перших трьох хвилин» полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, як ніби зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років. І не важливо, ви повернулися з магазину, в який ви бігали за хлібом, прийшли додому з роботи або повернулися з відрядження.

Як правило, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона «видає» в перші хвилини зустрічі, саме в цьому і полягає важливість не упустити цей час.

Можна інтуїтивно відчути різницю двох ситуацій:

1. Забираючи дитину зі школи, батьки завжди присідають на рівень її очей, обіймають при зустрічі і кажуть, що за нею скучили

2. Забираючи дитину зі школи, батьки просто беруть дитину за руку, кажуть «пішли», розмовляючи при цьому по телефону.

Приходячи з роботи, відразу звертайте всю увагу на дитину. Роззувайтеся і біжіть до дитини. У вас є кілька хвилин для того, щоб сісти поруч з нею, розпитати про її день і вислухати.

Важлива не кількість часу, а емоційна близькість.

Іноді кілька хвилин душевної бесіди означають для малюка набагато більше, ніж цілий день, проведений разом з вами, якщо думками в цей час ви були в іншому місці. Те, що ми весь час поспішаємо і стурбовані, точно не зробить наших дітей щасливими.

Для батьків і дітей вираз «час разом» має різне значення.

Для дорослих досить, щоб діти просто перебували поруч з ними, коли вони роблять щось вдома або йдуть в магазин. А ось для дітей поняття «час разом» - це дивитися очі-в-очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи.

Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти вільного часу. Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини і дочки подорослішають, тому не втрачайте часу і починайте будувати довірливі відносини з ними вже зараз.

Нехай правило «трьох хвилин» вам в цьому стане в нагоді.

Автор- Наталія Сиротич (переведено на укр.)