Психологічна готовність до школи

Психологічна готовність до школи – цілісне явище. Відставання в розвитку одного компонента рано чи пізно спричиняє відставання або перекручування в розвитку інших.

Існують різні варіанти розвитку дітей 6-7 років з особистісними особливостями, що впливають на успішність у шкільному навчанні:

1.Тривожніть. Висока тривожність набуває стійкого вираження при постійному невдоволені навчальною роботою дитини з боку вчителя і батьків, надмірні зауваження і докори. Тривожність виникає через страх щось зробити погано, неправильно. Такий же результат досягається в ситуації, коли дитина вчиться добре, але батьки очікують від неї більшого і висувають завищені вимоги, часом нереальні. Тривожність є передвісником неврозу.

2.Негативістська демонстративність. Демонстративність – особливість особистості, пов’язана з підвищеною потребою в успіхах і увазі до себе з боку оточуючих. Дитина, що володіє цією властивістю, поводиться манірно, її перебільшені емоційні реакції служать засобом досягнення головної мети – звернути на себе увагу, одержати схвалення. Якщо для дитини з високою тривожністю основна проблема – постійне несхвалення дорослих, то для демонстративної дитини – недолік похвали. Негативізм поширюється не тільки на норми шкільної дисципліни, але і на навчальні вимоги вчителя. Діти з негативною демонстрацією, порушуючи правила поведінки, домагаються необхідної уваги. Задача дорослих в таких випадках – обходитися без нотацій і повчань, як можна менш емоційно робити зауваження тощо.

3.«Відхід від реальності»- це ще один варіант несприятливого розвитку. Він виявляється, коли в дітей демонстративність сполучається з тривожністю. Ці діти теж мають сильну потребу в увазі до себе, але реалізувати її в різкій театралізованій формі не можуть через свою тривожність. Вони малопомітні, побоюються викликати несхвалення, прагнуть до виконання вимог дорослих. Не досягаючи істотних успіхів у навчанні, такі діти так само, як і чисто демонстративні, «випадають» із процесу навчання на уроці. Але виглядає це інакше: не порушуючи дисципліни, не зважаючи працювати вчителю й однокласникам, вони «витають в хмарах». Такі діти люблять фантазувати. У мріях, різноманітних фантазіях дитина одержує можливість стати головною діючою особою, домогтися необхідного їй визнання.

4.Сформованість в дітей якостей, завдяки яким вони могли б спілкуватися з іншими дітьми, учителем.Дитина приходить у школу, клас, у яких діти зайняті загальною справою і їй необхідно володіти досить гнучкими способами встановлення взаємин з іншими дітьми, необхідне вміння ввійти в дитяче суспільство, діяти разом з іншими, уміння відступати і захищатися.

Комплексні відхилення спостерігаються і в тих випадках, коли вихідна психологічна готовність до шкільного навчання може бути досить високою, але в силу особистісних особливостей діти мають значні труднощі у навчанні. Своєрідним варіантом є вербалізм.

5.Вербалізмпов'язаний з високим рівнем мовного розвитку, гарним розвитком пам’яті на фоні недостатнього розвитку сприйняття і мислення. У таких дійте мова розвивається рано й інтенсивно. Вони володіють складними граматичними конструкціями, багатим словниковим запасом. У той же час, надаючи перевагу чисто вербальному спілкуванню з дорослими, діти не досить включаються в практичну діяльність, ділове співробітництво з батьками й ігри з іншими дітьми. Вербалізм приводить до однобічності в розвитку мислення, невмінню працювати за зразком, співвідносноситти свої дійї із заданими способами і деякими іншими особливостями, що не дозволяє успішно учитися в школі.

Практичний посібник "Аналіз психологічної готовності дитини до шкільного навчання"