Що робити, якщо емоції “зникли”?

Навколо плачуть, зляться, сумують, а ви не відчуваєте геть нічого – абсолютну нейтральність?

  • Таке буває і це НЕ означає , що:
  • ви перестали бути людиною
  • це назавжди

ваша психіка “постраждала”.

Натомість таке емоційне оніміння:

  • є природнім захисним механізмом, суть якого – зменшити сприйняття травматичних подій в цей момент/період
  • є переважно тимчасовим
  • свідчить про те, що ваша психіка навпаки працює добре і оберігає вас.

Коли болю забагато, психіка вимикає почуття наче запобіжник. Це є спосіб вижити, коли доза страждання, болю є надто великою і в цей момент для вас може виявитись забагато.

Що робити?

Найчастіше достатньо відновити сили – виспатись, отримати підтримку від інших, віднайти трошки тиші у своїх думках.

Якщо ж стан емоційного оніміння триває довго – понад 2 тижні (коли протягом всього періоду ви не відчуваєте жодних емоцій взагалі, а не що вони "притупились"), тоді є сенс звернутись до психотерапевта. Не тому, що це якась “поломка” — тільки тому, що, можливо, вам потрібна додаткова підтримка.

Окремо слід сказати про відчуття оніміння у військових. Це по суті є адаптивною стратегією для виживання у ненормальних умовах і тому вона в даний момент справді цінна. Для декого “вимикати емоції”, уникаючи вразливості, є вдалою стратегією, щоб бути в строю, лишатись ефективним на полі бою. Не лякайтесь і не докоряйте собі за це: пам’ятайте, психіка призначена для того, щоб вас вберегти, коли ви — бережете Україну

Кiлькiсть переглядiв: 115