Корені дитячої агресії

Дитяча агресія була в усі віки та в усі покоління. Вона розпочинається з роздратування, яке плавно переходить у гнів, він перетворюється у злість, ну а там за крок – лють. Усім нам добре відомо до чого може призвести високий рівень агресивності у дитини.

Звідки бере початок дитяча агресія? Чи можна її попередити?

1. перша агресія у дитини може закрастися із зустрічі батьків і позитивного тесту на вагітність. І з того, що тоді відбувається у пари, коли вони дізналися про цю звістку. Саме ось ці перші відчуття до плоду кохання закладають фундамент або любові, або ненависті та агресії. Коли дитині дають право на життя (зберігають вагітність), кожен день її розвитку закладає майбутній малечі фундамент тих чи інших відчуттів та емоцій.

2. оточення, в якому росте дитина. Що вона бачить? Що вона відчуває?

3.коли батьки на довгий час лишають своїх дітей на виховання бабусям чи іншим родичам. Особливо це стосується дітей віком до 10 років. Звісно, такі дії обумовлені зовнішніми причинами, основна з яких – заробляння грошей або навчання. Та є одна проблема: діти пам’ятатимуть усе життя, що якось ви покинули їх. Виявляється, для них тоді дуже потрібні були тато і мама, які чомусь не те, щоб рідко приїжджали, а рідко телефонували. Як тільки випливає ця проблема, зазвичай покинуті промовляють одну шаблонну фразу: "Я розумію, що це вони зробили для мене, але ж…", а в очах сльози, в душі печаль і розчарування, які призводять до внутрішньої агресії.

4. До спілкування в колективі зазвичай готують батьки. Підготовка може бути різного характеру...

5.коли дитина не підготовлена до появи ще одного члена родини (ще одна дитина, вітчим, мачуха). У такому разі розпочинається внутрішній протест, у дитини змінюється поведінка на всіх рівнях. Чадо шукає слабке місце, де можна зірватися. І на допомогу приходять одногрупники, діти з двору, яким можна сповна відплатити замість справжніх адресатів свого гніву.

6.коли батьки свідомо чи підсвідомо втягують дітей у з’ясування стосунків (розлучення, зради, сімейні чвари, конфлікти різного характеру).

7.коли діти по життєвій дорозі позбирали весь вищеперерахований урожай і екологічно його не пропрацювали, розпочинається амплітудна поведінка (від "дуже добре" до різкого "дуже погано"). Батьки та соціум нав’язують і вимагають рамок, а душа просить свята (викиду емоцій). Що тоді починається?

Після цього можна говорити скільки завгодно на тему дитячої агресії, та все це буде просто безрезультативна розмова, поки батьки не почують своїх дітей, не почнуть з ними розмовляти й не навчать дітей програвати, розуміти, що є хтось кращий, а хтось гірший...

Потрібно також пам’ятати, що ваша дитина буде схожою на вас. Не те, що ззовні і бачать всі, хоча буде і це, а те, що всередині старанно приховується від усіх. Чим наповнені батьки, тим будуть наповнені і їхні діти.

Хтось виховує агресора чи потенційну жертву; хтось – примхливу дитину, яка ніколи не подорослішає, інший – реалізатора своїх мрій, а дехто – просто особистість. А кого виховуєте ви? Не просто виховуєте, а показуєте свій приклад?